Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 914/2753/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Самусенко С.С., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожга Є.В. м.Київна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 рокуу справі№914/2753/15 Господарського суду Львівської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м.Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафтоінвест" м.Львів (після зміни найменування - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" м.Рівне)простягнення заборгованості в сумі 527 414,36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бондар Е.А. (дов.№147 від 29.09.2015 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2015 року у справі №914/2753/15 (суддя: Кидисюк Р.А.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ "ГАЛНАФТОІНВЕСТ" на користь Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК" 472 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 42 001,87 грн. суми відсотків за користування кредитом, 13 412,49 грн. неустойки.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем існували договірні правовідносини за Договором банківського кредиту № 63-КЛ/12-Л2 від 02.11.2012 року, зобов'язання по яких відповідачем виконані не у повному обсязі; припинення кредитних зобов'язань шляхом зарахування однорідних вимог є такими, що суперечать постанові Правління Національного банку України № 42/БТ від 22.01.2015 р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року у справі №914/2753/15 (судді: Михайлюк О.В., Мельник Г.І., Давид Л.Л.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галнафтоінвест" (після зміни найменування - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп") - задоволено; рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2015р. у справі № 914/2753/15 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові Публічному акціонерному товариству "Укргазпромбанк" відмовлено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у відповідача не було простроченої заборгованості по кредиту і процентах у зв'язку із повним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед банком, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та внаслідок виконання решти грошових зобов'язань шляхом перерахування грошових коштів у рахунок погашення заборгованості. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, було здійснено в силу положення статті 601 Цивільного кодексу України та не пов'язано з прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожга Є.В. м.Київ звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року у справі №914/2753/15 та залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2015 року.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року у справі №914/2753/15 без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні, представник позивача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством "УКРГАЗПРОМБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ "ГАЛНАФТОІНВЕСТ" (Позичальник) укладено Договір банківського кредиту №63-КЛ/12-Л2 (Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом граничної заборгованості у розмірі 1 700 000,00 з строком повернення до 31 жовтня 2014 року включно, а Позичальник зобов'язався повернути кредит згідно графіку, сплатити проценти, комісію та інші платежі, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1.4. Кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 22 % (двадцять два відсотки) річних.

Відповідно до п.3.2.12 договору кредиту позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов`язання, зокрема, у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов`язання за цим договором або за будь-яким іншим договором, укладеним з кредитодавцем.

31.10.2014 року до Кредитного договору було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої розмір ліміту граничної заборгованості було зменшено і встановлено у розмірі 1240000,00 (один мільйон двісті сорок тисяч гривень 00 коп.), строк кредитування продовжено до 30 жовтня 2015 року включно, а відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 26 % (двадцять шість відсотків) річних.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов'язаний погашати кредит щомісяця згідно графіку, встановленого Додатком №1 до Кредитного договору. Остаточне погашення залишку кредиту згідно графіку погашення зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 31.10.2014 р., здійснити не пізніше 30.10.2015 року включно.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" свої зобов'язання по видачі кредиту ТзОВ КОМПАНІЯ "ГАЛНАФТОІНВЕСТ" виконало, що підтверджується меморіальним ордером №2313 від 02.11.2012 року.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплати процентів за користування кредитом виконував не належним чином, в зв`язку з чим 18.05.2015 банк звернувся до позичальника із письмовою вимогою №190/4 про повернення в тридцятиденний строк простроченої суми кредиту та відсотків. Ця вимога залишена без відповіді та задоволення.

06.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "УКРГАЗПРОМБАНК" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗПРОМБАНК"), Банк за договором, та ОСОБА_7, Клієнт за договором, був укладений Договір банківського рахунку №10326, згідно якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у національній та іноземній валют для розрахунків при здійсненні поточних операцій, визначених законодавством України.

ОСОБА_7 неодноразово звертався до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявами про продаж іноземної валюти, однак заяви банком не виконувалися.

11.03.2015 між ОСОБА_7 як первісним кредитором та ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" як новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_7 передав ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" за плату право вимоги до банку, належне йому по договору №10326 банківського рахунку від 06.05.2009.

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор набуває права вимагати від банку як боржника виконання зобов`язань по договору банківського рахунку №10326 від 06.05.2009 на суму 180844,90 доларів США.

Наявність на поточному рахунку НОМЕР_1, що відкритий у ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" ОСОБА_7, суми коштів в розмірі 180 844,90 доларів США станом на 11.03.2015 року підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №112/1/14 від 11.03.2015р.

17.03.2015 року ОСОБА_7 було вручено позивачу повідомлення про купівлю-продаж права вимоги від 17.03.2015 року, у якому він повідомив про укладення Договору відступлення права вимоги від 11.03.2015 року та про те, що за умовами вищевказаного договору до ТзОВ КОМПАНІЯ "ГАЛНАФТОІНВЕСТ" перейшли права вимоги на суму 180 844,90 доларів США і ця сума підлягає сплаті новому кредитору.

26.03.2015 року відповідач звернувся до позивача із заявою №23/03 про зарахування зустрічних однорідних вимог по Договору банківського рахунку №10326 від 06.05.2006 р. в сумі 180 844,90 доларів США по курсу НБУ на дату звернення та по коштах, які знаходяться на поточному рахунку в сумі 89906,74 грн. в рахунок часткового погашення кредитних зобов'язань ТзОВ КОМПАНІЯ "ГАЛНАФТОІНВЕСТ" по Договору банківського кредиту №63-КЛ/12-Л2 від 02.11.2012 р. в сумі 472 000,00 грн. по тілу кредиту. Вказана заява №23/03 від 26.03.2015 року була вручена позивачу наручно 26.03.2015 року та зареєстрована позивачем за вх.№141/14, що підтверджується відтиском штемпеля банку.

Постановою Правління Національного банку України №217 від 07.04.2015 року ПАТ "Укргазпромбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення №70 від 07.04.2015 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 08.04.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Укргазпромбанк" з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожого Євгенія Вікторовича.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем існували договірні правовідносини за Договором банківського кредиту № 63-КЛ/12-Л2 від 02.11.2012 року, зобов'язання по яких відповідачем виконані не у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, доказів погашення якої, станом на день розгляду спору суду не подано. Припинення кредитних зобов'язань шляхом зарахування однорідних вимог є такими, що суперечать постанові Правління Національного банку України № 42/БТ від 22.01.2015 р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов'язання відповідача перед позивачем щодо погашення кредиту за Договором банківського кредиту №63-КЛ/12-Л2 від 02.11.2012 р. в сумі 472 000,00 грн. по тілу кредиту в силу приписів ст.ст. 598, 601 ЦК України припинилися 26.03.2015 року внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, було здійснено в силу положення статті 601 Цивільного кодексу України та не пов'язано з прийняттям такого зарахування іншою стороною. Зобов'язання відповідача перед позивачем згідно договору банківського кредиту №63-КЛ/12-Л2 від 02.11.2012 року в силу приписів ст.599 ЦК України повністю припинилося 05.06.2015 року, внаслідок виконання решти грошових зобов'язань шляхом перерахування грошових коштів у рахунок погашення заборгованості.

Проте колегія суддів касаційної інстанції, вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Посилаючись на неможливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з прийняттям Постанови Правління Національного банку України №42/БТ від 22.01.2015 року, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що вказаною постановою віднесено ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку. ПАТ "Укргазпромбанк" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів, запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку, встановлено обмеження в діяльності банку.

Постанова Правління Національного банку України №42/БТ від 22.01.2015 року не містить пряму заборону і обмеження для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Частиною першою статті 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до статей 514, 515 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора.

Виходячи із приписів статей 1066, 1068 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Стаття 1071 ЦК України визначає перелік підстав списання грошових коштів з рахунка клієнта. Так, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Із аналізу наведених норм вбачається, що за договором банківського рахунка грошове зобов'язання банку перед клієнтом (власником рахунка) в межах коштів, розміщених на рахунку, може виникнути лише після направлення розпорядження клієнта на відповідну грошову суму.

Судами попередніх інстанцій не встановлено направлення ОСОБА_7 до банку належного розпорядження на відповідну грошову суму.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_7 неодноразово звертався до банку із заявами про продаж іноземної валюти, не може враховуватись у цьому випадку, оскільки за доводами банку вказані заяви стосуються лише конвертації валюти та не містять вимог щодо повернення, перерахування чи видачі коштів. Крім того, вони стосуються лише частини коштів, які знаходяться на рахунку ОСОБА_7

Судом першої інстанції не дана оцінка заявам ОСОБА_7 про продаж іноземної валюти з якими він звертався до банку.

Тобто, судами попередніх інстанцій не досліджено вказаних заяв належним чином, не надано їм оцінку та не встановлено, чи є вказані заяви належними документами згідно норм законодавства з відповідними правовими наслідками.

Укладення лише договору відступлення права вимоги від 11.03.2015 не призвело до виникнення грошового зобов`язання банку перед ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" на суму коштів, розміщених на рахунку.

За умовами договору банківського рахунка №10326 від 06.05.2009 банк відкриває клієнту - ОСОБА_7 поточний рахунок в національній та/або іноземній валюті.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Виходячи із викладеного, поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією не передбачено. (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.04.2016 року по справі №910/8058/15-г).

Суд апеляційної інстанцій відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України не з'ясував всіх обставин справи, не врахував вище викладене та дійшов передчасного висновку про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи і не з'ясував чи направляв ОСОБА_8 до банку належне розпорядження, не надав оцінку заявам ОСОБА_8 про продаж іноземної валюти.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожга Є.В., м.Київ задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року та рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2015 року у справі №914/2753/15 скасувати.

3. Справу №914/2753/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: С.С. Самусенко

В.І. Саранюк